Дисертація Зворотній зв'язок | Оголошення | Додому
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
 » Вибір теми дисертації
 » Планування роботи
 » Пошук літератури
 » Підготовка рукопису
 » Оформлення роботи
 » Публікації за темою
 » Автореферат
 » Захист дисертації
 » Запитання і відповіді
 » Перелік літератури
ОФІЦІЙНІ  ДОКУМЕНТИ
 » Фахові видання
 » Номенклатура спец.
 » Офіційні матеріали
 
НАШІ  ПРОПОЗИЦІЇ
 » Для аспірантів
 » Для студентів
 
 
 
 Головна Методична секція Інформаційна секція Комерційна секція Корисні лінки
  
  
Методична секція | Вибір теми дисертації

Від правильного вибору теми дисертації залежить кінцевий результат - одержання диплому кандидата (доктора) наук. Практика показує, що правильно обрати тему - означає наполовину забезпечити успішне її виконання.
Серед здобувачів наукового ступеня можна виділити три типи людей. Представники першого типу - практики, для яких наукова праця є засобом вирішення практичних завдань з власної спеціальності. Вона дозволяє їм глибше довідатися про якусь вузлову проблему своєї повсякденної діяльності, щоб потім більш успішно працювати в цій сфері. Інша група - теоретики, для яких захист кандидатської дисертації - лише етап тривалого творчого шляху, на якому на них чекають і докторська дисертація, і монографії й ін. Для них вибір теми кандидатської дисертації повинен стати стратегічним вибором напрямку наукових пошуків на багато років. Третій тип - здобувачі, яких наукова ступінь цікавить як така (для підвищення конкурентноздатності на ринку праці, для кар'єрного росту і т.п.). Вони часто беруть будь-як тему, аби захиститися.
Обираючи тему дисертації, варто задуматися над тим, до якої групи ви себе відносите. Від цього будуть залежати вимоги, що ви маєте пред'явити до своєї роботи.
При виборі теми кандидатської дисертації доцільно брати завдання порівняно вузького плану для того, щоб можна було її досить глибоко проробити. Докторські дисертації, навпаки, охоплюють більш широке коло проблем.
Обираючи тему, не слід виходити з політичної ситуації в країні або світі. Справжня наука не терпить кон'юнктурних підходів. Разом з тим, не слід брати теми, актуальність яких може бути піддана сумнівам у найближчому майбутньому. Наприклад, дисертант обрав тему про вільні економічні зони в Україні. А новий уряд їх скасував. Таку дисертацію доведеться викинути або, принаймні, відкласти захист до кращих часів. Аналогічно ніхто не може знати заздалегідь, якою буде доля оголошеної реприватизації, чи яким буде завтра валютний курс. У юридичних науках негативні наслідки для дисертанта можуть мати зміни в законодавстві. І подібних прикладів може бути маса.
Врешті решт, якщо у вас не виходить обрати і сформулювати тему дисертаційної роботи, це не повинно вас надмірно тривожити. Цілком природно, що при невеликому досвіді наукової праці у людини бракує перспектив бачення, почуття актуальності, а може бути, і уміння коротко і термінологічно правильно виразити те, що він смутно почуває і розуміє.
Усунути утруднення такого роду допоможе науковий керівник, в обов'язки якого входить допомога у виборі теми. Варто звернути увагу на суміжні галузі знання: іноді на стику двох наукових дисциплін, наприклад, економіки і соціології, соціології і філософії, можна знайти такі теми, що мають гарні дослідницькі перспективи. Цікавим може виявитися перегляд наукової періодики, спеціальних видань. Особливо корисним може бути перегляд каталогів захищених дисертацій і ознайомлення з уже виконаними дисертаційними роботами - ви побачите, які питання вже розкриті до вас, а які ще потребують подальшого висвітлення.
Після вибору теми починається наступний етап роботи - обрану тему потрібно проаналізувати і зафіксувати в чітких формулюваннях, що відповідають кваліфікаційним вимогам. Це не так просто, як може здатися на перший погляд. Необхідно визначити актуальність теми, наукову новизну майбутнього дослідження, його практичну і теоретичну значимість.
Наукова новизна стосовно до самої дисертації - це ознака, наявність якої дає авторові право на використання поняття "уперше" при характеристиці отриманих ним результатів і проведеного дослідження в цілому.
Поняття "уперше" в науці означає факт відсутності подібних результатів до їхньої публікації. Уперше може проводитися дослідження на оригінальні теми, що раніше не досліджувалися в тій або іншій галузі наукового знання. Однак новизна зовсім не вказує на те, що вся робота від початку і до кінця повинна складатися з ніким досі не сформульованих положень, нових понять, яких не було в науковому обігу й ін. У кандидатській дисертації новизна може зводитися до так званих елементів новизни. Таким елементом може бути і введення в науковий обіг нових понять, і використання нових методологічних підходів, і використання даних суміжних наук, самостійний експеримент, соціологічне дослідження, клінічні іспити і т.ін.
Актуальність - одна з основних вимог, що висуваються до дисертації. Хоча актуальність часто викладається досить формально, сама вимога актуальності аж ніяк не є формальною. Обґрунтування актуальності теми наводиться у вступі. Воно має відповідати наступним конкретним вимогам: по-перше, здобувач повинен коротко висвітлити причини звернення саме до цієї теми саме зараз; по-друге, він повинен розкрити її актуальність стосовно до внутрішніх потреб науки - пояснити, чому ця тема назріла саме тепер, що перешкоджало адекватному розкриттю її раніше, показати, як звернення до неї зумовлено власною динамікою розвитку науки, нагромадженням нової інформації з даної проблеми, недостатністю її розробленості в наявних дослідженнях, необхідністю вивчення проблеми в нових ракурсах, із застосуванням нових методів і методик дослідження і т.ін.
Практична значимість дисертації багато в чому визначається характером виконуваного вами дослідження. Дисертації теоретичного і методологічного характеру мають більш опосередковану практичну значимість, аніж роботи методичного або прикладного характеру. Якщо дисертація буде носити методологічний характер, то її практична значимість може проявитися в публікаціях основних результатів дослідження в наукових статтях, монографіях, підручниках; у наявності авторських свідоцтв, актів про впровадження результатів дослідження в практику; апробації результатів дослідження на науково-практичних конференціях і симпозіумах; у використанні наукових розробок у навчальному процесі вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; в участі у розробці державних і регіональних програм розвитку тієї або іншої галузі народного господарства; використанні результатів дослідження при підготовці нових нормативних і методичних документів.
Якщо дисертація буде носити методичний характер, то її практична значимість може проявитися, наприклад, в наявності науково обґрунтованих й апробованих у ході експериментальної роботи системи методів і засобів удосконалення економічного або соціального розвитку країни. Сюди ж можна віднести дослідження з наукового обґрунтування нових і розвитку діючих систем, методів і засобів того або іншого виду діяльності. Форми впровадження наукових результатів методичного характеру можуть бути різні. Основні з них наступні: пропозиції з удосконалення систем соціально-економічного, політичного, юридичного регулювання і т.ін.; рекомендації з удосконалення економічного механізму, управління соціальними процесами і т.п.; нормативні і методичні документи, що затверджені або рекомендовані до використання міністерствами, державними комітетами, відомствами, об'єднаннями або іншими зацікавленими організаціями.

 

 

 

WWW.OSVITA.TV

Головна | Методична секція | Інформаційна секція  
Комерційна секція | Корисні лінки | Оголошення | Контактна інформація